Руслан Федотенко: зустріч в Твіттері
Затишний банкетний зал ресторану "Пушкінъ"наприкінці минулого тижня прийняв учасників вже традиційної акції, що проводиться хокейним клубом "Донбас" - на цей раз на запитання користувачів соціальних мереж і вболівальників донецької команди відповів капітан донеччан Руслан Федотенко.
Через негоду Руслан прибув трохи пізніше призначеного часу, але не один, а разом з чарівною дружиною Деббі, яка приїхала у Донецьк на кілька тижнів. Капітан, з лишком компенсувавши запізнення тим, що затримався до тих пір, поки не відповів на усі питання, яких на цей раз виявилося дуже багато. Відповідати на запитання, які були поставлені на в Twitter, довелося більше години.
- Чому ви завжди залишаєте лід останнім? Це принципово чи просто так виходить?
- Так виходить. Хочеться подякувати вболівальникам за те, що прийшли і підтримують команду. Це моя подяка.
- Твоя сім'я залишилася в Америці?
- Так. Діти в Америці. Вони дорослі. У школах. Дружина приїхала сюди на кілька тижнів.
- Чи буде проводитися ваша автограф-сесія?
- Чому б і ні. Потрібно тільки уточнити і узгодити з розкладом. Це не те, що можна. Це потрібно зробити.
- Руслан, а ваша дружина не планує візит в Донецьк?
- Вона сидить поруч. Приїхала три дні тому. Показую їй місто.
- Чи є у вас якісь забобони, пов'язані з іграми?
- Ні, ніяких. Я дуже світський і гнучкий. Я вважаю, що потрібно будувати плани і працювати. Забобонів нема.
- Ти народився і виріс у Києві, а як тобі Донецьк?
- Донецьк поки хороший, але я його дуже і дуже мало бачив. І багато не знаю. Трохи побачив центр. Коли я приїхав, сезон вже почався, постійні тренування та виїзди, і зовсім немає часу подивитися місто. Потрібно, щоб люди показали. Містечко хороше. Вон поменше, ніж Київ, але є свої визначні пам'ятки і погода гарна. Принаймні, була.
- Був на Донбас Арені, і якщо був, то на іграх "Шахтаря" чи просто на екскурсії?
- Не був ні на екскурсії, ні на грі. Хотів потрапити на "Челсі", але у мене був дзвінок з профспілкою гравців, і я не зміг вирватися. Сподіваюся, що ще буде можливість відвідати і арену, і подивитися футбол. Я був на футболі дуже маленьким, коли тато водив на стадіон, на "Динамо". Майже нічого не пам'ятаю. Треба піти ще раз.
- У якому іншому клубі КХЛ хотіли б грати, якщо був би вибір?
- Навіть не знаю. Якби в Києві створили команду КХЛ, то хотілося б там зіграти. У будь-якому випадку хочеться грати на Україні. Хлопці хвалять Санкт-Петербург, я як раз не потрапив туди, але всі кажуть, що дуже хороше місто і хороша атмосфера. А що в Донецьку не хочуть мене залишати?
- Як проводите вільний час в Донецьку, якщо такий є?
- Дуже мало вільного часу. Його зовсім практично немає. Донецьк не знаю. Питань таких ставлю. Тренуюся.
- Чи з задоволенням даєте автографи і фотографуєте з фанатами? І взагалі, як це, коли тебе впізнають на вулиці?
- Із задоволенням. В Америці звикли, що це часто трапляється. Величезна кількість вболівальників чекає після гри дві-три години. Ми розуміємо, що без їх підтримки у нас не було б роботи. Ми завжди вдячні вболівальникам. Тут поки такого немає. Вперше мене зупинили окремо від команди, без всякої атрибутики тільки кілька днів тому - я як раз приїхав до аеропорту, щоб зустріти дружину. Попросили автограф. Вперше мене впізнали у Донецьку!
- Чи плануєте віддавати своїх дітей у великий спорт?
- Мої діти грають у хокей. Всі троє. Один вже навіть кинув, йому 26 років. Він старший.
- Руслан, які в тебе є захоплення за межами льоду?
- В Америці я люблю грати в гольф. Машинами цікавлюся.
- Як почуваєтеся на місці капітана? Чи відповідальна це "робота"?
- Відповідальна, але для мене це честь, а не тягар. Я довго грав у НХЛ у різних клубах, і сильних, і слабких. Мені є чим поділитися. Намагаюся вести команду за собою, щоб була виграшна дружина, тобто команда-переможець!
- Який з матчів в КХЛ був найскладнішим? Або він ще попереду?
- Вони всі нелегкі. Є ігрм, які запам'ятовуються, але найскладніших би я не виділяв. Думаю, що вони ще попереду. Зазвичай найскладніші гри в плей-офф.
- Є/чи був у Вас кумир? На якого хокеїста хотіли бути схожим?
- Коли я був дуже молодим, то ми не знали про НХЛ нічого, але в юніорів мені дуже подобався Сергій Федоров. Подобалося його катання, стиль гри.
- Чи вивчаєте Ви вболівальників, їх думки в Інтернеті, в тому числі, і в офіційних групах? Чи спілкуєтеся з ними безпосередньо?
- Спілкуємося, але сам в Інтернеті не сиджу. Через різницю в часі у мене зовсім немає такої можливості, а треба ж ще з родиною спілкуватися. Тому я не встигаю сидіти в Інтернеті, читати блоги.
- Чи хочеш ти повернуться назад у НХЛ? І чи може хтось або щось змусити тебе залишитися тут після локауту?
- Звичайно. Я підписав контракт з «Філадельфією». У них хороша команда. Хотілося б виграти ще один Кубок - третій. Три сини - два персні, треба ще один перстень завойовувати, але знову ж і тут би хотілося виграти - це ще попереду. Поки такі плани.
- Руслан, десь Вас називають Федотенко, а десь Федотенко. Як же правильно?
- Як я знаю Федотенко, але в Штатах мене звуть Федотенко. Дивлячись на якій мові.
- Руслан, скільки автографів ти вже роздав у Донецьку? Десятки, сотні або може тисячі?
- Я думаю менше тисячі. У Києві, коли виступав за збірну, було багато шанувальників. Я вже згадував, що позавчора в аеропорту, поки чекав багаж, до мене підійшли і попросили автографи. Вже дізнаються трошки. Це був перший момент, коли я був без команди, один.
- Як би виглядав би "Донбас" у НХЛ? Зміг би скласти належну конкуренцію в лізі? На якому б місці, враховуючи останні ігри, міг би перебувати дебютант КХЛ?
- Ні поки що. Там вся команда зазвичай складається з таких як я і Понікаровський, плюс ще такі гравці, як Кросбі, Малкін або Овечкін. У НХЛ набагато більш високий середній рівень самих гравців. Там зібрані зірки з усього світу. Так, тут теж багато хороших гравців, але хороші для рівня КХЛ. Якби у нас були всі чотири ланки з таких хокеїстів, як я, Поні та Бабчук, і до них можна було б додати Ковальчука, Малкіна і Овечкіна, а на ворота ще поставити Лундквіста або Хабібуліна, то тоді може бути. Всі хочуть грати в НХЛ. Це вища ліга.
- Руслан, після закінчення кар'єри не плануєш повернутися жити на батьківщину - в Україну? Чи все ж залишишся в США?
- Мої плани - залишитися в США. У мене американська сім'я і всі друзі живуть там. Мені тут подобається, але все вже давно там. На постійне проживання в Україну 100% не збираюся повертатися. Можна трохи тут, трохи там. Я дуже багато часу провів там, вважаю себе американцем.
- Руслан, який матч тобі запам'ятався найбільше з тих, що ти вже провів у складі Донбасу?
- Коли виграли у Магнітогорська вдома. Не тому, що я там три голи забив, а тому що вся команда билася. І упустили перемогу всього за 8 секунд. І коли ми виграли проти такої команди в овертаймі, то було дуже здорово. Грати проти Малкіна, та й взагалі такої команди... Було дуже приємно у них виграти.
- Руслан, з ким ти в команді більше здружився, не рахуючи Поні?
- З усіма підтримую рівні стосунки. Я - капітан, намагаюся з усіма підтримувати зв'язки. Дружити з усіма - це частина капітанською посади. Немає такого, що з кимось більше, з ким менше. Ми ще не провели разом стільки часу, щоб дружити з дружинами та сім'ями, але так повинно бути з часом.
- Раптом так повернеться доля, і ти виграєш Кубок Гагаріна, то цього вистачить для третього сина, або потрібен принципово третій Кубок Стенлі?
- Чи дають перстень за Кубок Гагаріна? У планах Кубок Стенлі, звичайно.
- Руслан, що смачніше апельсинки чи мандаринки?
- Мандаринки.
- Що ти можеш побажати хлопцям, які ще тільки роблять в хокеї перші кроки і мріють досягти великих успіхів у цій грі?
- Ніколи не здаватися. І слухати тренера. Вчитися грі. Постійно вчитися грі. Ставити перед собою високі цілі.
- Руслан, якщо тобі пощастить виграти третій Кубок Стенлі, привезеш ти його у Донецьк?
- Це не тільки від мене залежить. Чи захоче Донецьк побачити? Маса чинників є, але все можливо. Я навіть не знав раніше, що Твердовський з Донецька, але мені розповіли. Сказали, що він сюди Кубок Стенлі вже привозив, так?
- Руслан, чи було пропозицію від керівництва "Донбасу" залишитися в Донецьку вже після закінчення контракту в Америці?
- Різні були пропозиції, але так далеко я не заглядаю.
- Яке спертне Руслан полюбляє? І якої конкретно торгової марки, витримки і т.п?
- Спиртне не п'ю практично, але якщо і вип'ю, то червоне вино тому, що корисне, говорять. Можу випити "Маргариту". Текіла смачна, якщо пити з Кубка Стенлі.
- Руслан, при зустрічі з фанатом, що запам'ятається сильніше: його зовнішність з "атрибутами" або емоційний настрій?
- Як коли. Залежить від фаната, від ситуації.
- Руслан, чи можна знайти тебе в соціальних мережах? Наприклад, Twitter або Facebook?
- Ні. Я не займаюся цим. Там є якісь акаунти, але я їх не використовую.
- Руслан, якої марки автомобіль ти водиш?
- У Нью-Йорку продав свою машину. Зараз їжджу на машині дружини. Мерседес G55
- Руслан, як ти описав дружині побачене в Україні, в клубі, в місті?
- Сказав, що приїжджай і подивися своїми очима. Краще один раз побачити, ніж 100 разів почути. Ось вона і приїхала.
- Руслан, чи хочеш ти потрапити на матч всіх зірок КХЛ, і з ким у п'ятірці ти хотів би зіграти?
- Хотів би. З Малкіним знову було б непогано. Ще все попереду.
- Ти довгий час живеш у США, напевно менталітет змінився + дружина американка. Ти більше вважаєш себе американцем чи українцем?
- Вважаю себе американцем більше. Я звик до життя і американських правил. Я дуже багато років провів там. У 16 років, коли закінчив школу, я виїхав до Фінляндії і прожив там рік. Я провів свідомих чотири-п'ять років в Україні, а там живу вже 15 років. Мені навіть інтерв'ю зручніше і простіше давати англійською.
- Руслан, з якою командою з НХЛ тобі найважче грати?
- Сезон на сезон не доводиться. У минулому році було ДУЖЕ важко проти "Піттсбурга". Дуже хороша команда.
- Чи правда що у вас з молодшим братом різниця 20 років? Якщо, так - чи намагаєтеся виховувати? Бачитеся чи що?
- Правда, але взагалі більше, ніж 20. Різниця у нас 22 роки. Він зі мною не живе. Я бачу його не частіше, ніж раз на рік.
- Чим займалася Деббі до вашого знайомства? Чи одразу погодилася взяти Ваше прізвище?
- Не коливалася. Це навіть не питання.
- Чи немає думок після закінчення кар'єри почати бізнес в Україні або відкрити тут свою хокейну школу? Або податися в політику, як футболіст Андрій Шевченко? До речі, він теж грає у гольф.
- Все може бути, але не на постійній основі. Поки я думаю тільки про ігри. Я думаю, що ні, в політику я не хочу. У мене інші плани.
- Яка команда сильніша: Тапмена-2004 або Піттсбург-2009? Чого ти хочеш більше третього Кубка Стенлі або поїхати на Олімпіаду в Сочі?
- Обидві команди дуже гарні. Складно виділити. Але "Піттсубрг" був сильнішим напевно. Ну, нам було важче, точно. Третього Кубка Стенлі більше хочу.
- Що більше любиш бейсбол, баскетбол або американський футбол? Які твої улюблені команди в цих видах спорту?
- Жоден. Гольф люблю. І тому улюблених клубів немає.
- Коли останній раз святкував Новий Рік в Україні? Де і з ким будеш зустрічати його в цьому році?
- Останній раз відзначав років 20 тому. Вже й не пам'ятаю. Коли я бував в Україні, то завжди був увід`їзді, і ніколи не святкував вдома. У цьому році плани міняються. Не знаю, що завтра буде, а вже на Новий рік загадувати ...
- Руслан, що по-твоєму потрібно зробити, щоб хокей в Україні був на високому рівні?
- Як умога більше хокейних шкіл з ковзанками будувати у різних містах України. Після цього виросте сильний внутрішній, український чемпіонат. Найголовніше - школи, від цього все піде. Український чемпіонат буде серйозним, коли в ньому буде 15-20 команд.
- Хто з тренерів НХЛ справив на Вас найбільший вплив? Кого Ви вважаєте найсильнішим тренером НХЛ?
- Білл Барбер. Тренер "Філадельфії" і в фарм-клубі, і в першій команді.
- Скажіть, а скільки вашим дітям років? Які марки машин ви віддаєте перевагу?
- 26, 21 і 22. Якщо говорити про ті машини, які можна купити і їздити на них, то я віддаю перевагу "Ренджровер" і "Астон Мартіни".
"Мерседес" у дружини хороший. Це з тих, які можна купити, а не тих, які тільки на картинках розглядати можна через нереально високу ціну.
- При можливості я з посмішкою у всі 32 кину в Вас фірмової шапкою! У мене вийде залишитися непоміченою?
- Не вийде.
- Руслан, скажи, а ти своїх дітей називав американськими або українськими іменами? Коли плануєш приблизно закінчити карєру?
- Кайл, Дерек і Ларкін. Закінчувати кар'єру не планую, навпаки планую грати якомога довше.
- Руслан, пам'ятаєш свій найкрасивіший гол у кар'єрі?
- Найбільше запам'ятався - перший гол в НХЛ, коли я закинув Домініку Гашеку. У сьомій грі фіналу Кубка Стенлі два голи теж із тих, які запам'ятовуються.
"Від мене і від імені команди "Донбас" хочу привітати всіх уболівальників клубу, донеччан і українців з Новим Роком та Різдвом. Бажаю всім всього самого найкращого і дякую за підтримку нашої команди", - на такій святковій ноті завершив Руслан спілкування з уболівальниками на .